Її «УКРОПські борщики» у зоні АТО перепробували бійці різних підрозділів. За це щиро дякують, хвалять і просять ще.
Своє призначення на шляху до спільної перемоги житомирянка Юлія Маєвська знайшла буквально у перші місяці після подій, що сколихнули країну навесні 2014 року. Дівчина спочатку сама, а потім з рідними і друзями, організували у Житомирі виробництво смачних і домашніх «УКРОПських борщиків» із сушених овочів.
Про обсяги такого виробництва, волонтерство і перемогу на щорічному конкурсі «Гордість міста» вона розповіла в інтерв’ю «Першому житомирському інформаційному порталу».
Юлія згадує, що разом з братом та його дружиною у листопаді 2014 року розпочали виготовлення сухих борщів, які одразу почали відправляти військовим і добровольцям на Схід.
Перщі закупки овочів волонтерка робила сама. Тоді вона шукала, в якому маркеті найдешевші овочі і відправлялась за ними разом з 1,5-річною донькою: у дитячий візок навантажувала продукти й так доставляла додому на переробку. Наразі з транспортуванням допомагають інші волонтери, з якими познайомилися за час війни.
Тоді за тиждень вони готували чотири пакети (на 5 л), які відразу ж доставляли на передову місцеві волонтери. На кожній пачці борщу вказували склад та залишали свої реквізити.
«У мене дуже маленька квартира і я розуміла ставити «сушки» там просто немає де. Я взяла в мами «сушку» і поїхала до брата сушити овочі. Просто їм зателефонувала й сказала, що їду до них», - так розповідає Юлія про старт своєї волонтерської діяльності.
Згодом сушити овочі почали й інші родичі та друзі Маєвської. Врешті, з закликом про підтримку, дівчина створила у соцмережі спільноту «УКРОПський борщик», нині на цій же сторінці можна побачити звіти та дізнатися про потреби.
Юлія відзначає, що майже за два роки спільно з небайдужими до цієї справи людьми відправили на фронт близько 100 тис л борщу.
.jpg)
«Дуже довгий час я просто не рахувала. Якось робимо та й робимо. А потім мені кажуть: «то ти рахуй скільки виготовили борщів, а раптом хтось десь запитає, а ти їм нічого сказати не зможеш». Тоді я й почала рахувати, шукати свої записи й підраховувати. 80 тисяч літрів точно відправили, але зробили більше, може 100 тисяч, а може й більше», - ділиться волонтерка.
Безпосередньо сушінням овочів впродовж цього часу займалися близько 30 осіб і значно більше людей допомагали грошима, овочами, приправами, тощо.
Тиждень тому у рамках відзначення Дня міста у Житомирі на Соборному майдані ЮліїМаєвській вручили відзнаку «Гордість міста» у номінації «Найвідданіший волонтер».
«За 2-3 дні до Дня міста мені зателефонували з управління культури і сказали прийти в суботу, - згадує Юлія. - Я думала мене викличуть, ми постоїмо біля сцени. Не думала, що йтиму через увесь майдан. У мене був шок, але було справді все дуже гарно організовано. Щоправда, я не мала часу на святкування, бо треба було йти на роботу. Прийшла у сукні та з квітами – так колеги дізналися про перемогу в конкурсі, на який, до речі, мене подали саме волонтери, які й возять «УКРОПські борщики» у зону АТО. Маю чітке усвідомлення того, що нагорода «Гордість міста» та інші відзнаки, які маю за волонтерську діяльність, - це спільна відзнака усієї команди «УКРОПських борщиків» - тих, хто займається заготовкою овочів, хто їх сушить та пакує, хто возить у зону АТО, хто переказує кошти на ці потреби. Це наша, а не лише моя нагорода. Це пам’ять. Зараз ми до цього по-іншому ставимося. Ми розуміємо, що війна продовжується. Якби вже закінчилася війна і тоді вже відзначали перемогу, це б по-іншому сприймалося. Цепам’ять не для нас, це пам’ять для нащадків. Десятки, сотні людей об’єдналися і повірили в те, що допомога і підтримка кожного важлива для наших захисників», - говорить Юлія.
Між іншим, не зважаючи на те, що родина Маєвських за ці два роки насушила овочів на десятки тисяч літрів борщу, Юлія каже, що для себе вдома рідко готує цю страву.
«Я борщ люблю, але не пам’ятаю, коли востаннє вдома готувала його. В мене, коли заходиш у квартиру, дуже концентрований запах овочів стоїть. Сушені овочі дуже пахнуть. Борщу зараз не хочеться», - посміхається волонтерка.
Маєвська зізнається, що наразі все менше людей допомогають з придбанням овочів.
«Зараз проблема і з овочами, і з фінасами. Раніше ми й тушонку купували, і супи робили, і чаї сушили, а зараз дуже важко. Тримаємося, але не ті об’єми. Просто не вистачає коштів», - додає Юлія.
Вона також зауважує, що зростання цін теж відбивається на їхній діяльності та зупинятися вони не збираються. «УКРОПський борщик» відправлятимуть безпосередню на передову до тих пір, поки в цьому є потреба, поки триває війна.
Віта ДЕМУСЬ
Допомогти команді Юлії Маєвської можна як необхідними інгредієнтами, так і фінансово. Номер картки 4149 4971 1004 6531 Маєвська Юлія.
