Презентовано результати всеукраїнського опитування «Оцінка шкоди, завданої воєнними злочинами росії в Україні»

Опитування проведено в рамках проєкту Громадської організації “Центр сприяння волонтерському руху “Волонтер.Орг”: “Оцінка шкоди, яка завдана військовими злочинами РФ в Україні”.

• Згідно результатів близько чверті опитаних зазначили, що були змушені змінити своє місце проживання в Україні за час повномасштабного вторгнення росії в Україну. Найбільше таких серед тих, хто проживав у зоні бойових дій* – 64%, а також у Києві – 42%. Третина тих, хто покидав домівки, вже повернулись. Також 9% серед переселенців планують повернутись найближчим часом, 15% - ще почекають. Водночас ще третина мають намір повернутися, але лише коли закінчиться війна. Не планують повертатись взагалі лише 6%. В деокуповані населені пункти повернулись вже половина з тих, хто виїжджав звідти під час війни.

• 32% опитаних заявили, що зазнали матеріальних втрат внаслідок війни, 67% - не зазнали. Більше половини мешканців територій, де були, чи ще тривають бойові дії, зазнали втрат. Серед втрат найчастіше називали гроші – 36%, житло – 23%, побутову техніку – 14%. Ще 7% говорили, що втратили свійських тварин, 6% - автомобіль, 5% - виробництво, 4% - комерційну нерухомість.

• Кожен десятий опитаний зазначив, що його житло або зруйноване (2%), або ж пошкоджене (8%). Ще 5% не знають в якому стані їхнє помешкання зараз. Для 85% ситуація з житлом не змінилась. Близько третини тих, чий дім знаходиться на деокупованій території або території бойових дій, зазначили, що їхнє житло пошкоджене. Також кожен п’ятий з тих, у кого житло досі в зоні окупації, не знають в якому воно стані.

• У третині пошкоджених будинків уже почались роботи по відновленню: 4% почали капітальний ремонт, 27% - частковий. Попри це, 66% ще не почали ніяких робіт. Серед тих, хто втратив житло, 18% вже подали заяву про пошкодження в Дію, 16% - у правоохоронні органи, 15% - у інші державні інституції, 67% - поки не подавали нікуди заяви. 39% постраждалих вважають, що їх будинки потрібно відновлювати якомога швидше, 59% - навпаки, думають, що варто спочатку дочекатись закінчення війни.

• Більшість тих (58%), хто втратив житло, планують залучати для відновлення в першу чергу свої власні кошти. 27% розраховують відновити будинок за державні кошти, 12% - за кошти міжнародних організацій, 9% - кошти волонтерів, по 7% - за кошти родичів чи благодійних фондів. Власники зруйнованого помешкання більше очікують на допомогу від держави, а власники частково пошкодженого житла планують справитись з власними ресурсами. Загалом ті, хто уже почав ремонт, переважно роблять його за власний рахунок. В цілому більшу активність щодо відновлення свого житла проявляють мешканці, які вже провернулись додому – більшість з них уже почали роботи по відбудові та подали заяву про пошкодження.

• Наразі серед тих, хто мав роботу до війни, працюють 61%: повноцінно – 36%, віддалено або частково – 19%, знайшли нову роботу – 6%. Натомість 37% втратили роботу і не працюють зараз. Найбільше тих, хто втратив роботу, серед мешканців сходу, жінок, найбідніших, а також внутрішньо переміщених осіб. За місяць показники працевлаштованості в цілому суттєво не змінились, однак у порівнянні з попередніми опитування помітні позитивні тенденції щодо повернення до роботи в центральних й західних областях.

• Основним джерелом доходів у більшості опитаних є заробітна плата (56%) і пенсія (31%). Доходи від приватного бізнесу мали 8%, ще стільки ж отримували соціальну допомогу. З початку війни лише у 2% опитаних рівень доходів збільшився, у 33% - не змінився. Натомість у двох третин опитаних спостерігається погіршення ситуації із доходами: у 18% - незначно зменшився дохід, у 32% - значно зменшився, 14% втратили практично всі доходи. Найбільших фінансових втрат зазнали мешканці півдня і сходу та особи середнього віку. Половина зазначили, що у разі повної втрати доходів, їхніх заощаджень вистачить ще на місяць, 19% - до 2-х місяців, 12% - до 3-х місяців, ще стільки ж – до півроку і більше.

• Серед тих, у кого джерелом доходів до війни був бізнес, лише 12% зазначили, що він і надалі працює повноцінно. Майже половина вказала, що їхнє підприємство працює, але з меншими доходами. З іншого боку 12% планують закривати свій бізнес, у 28% він вже не працює. 30% отримувачів доходу від бізнесу мали найманих працівників. З них майже 40% роботодавців довелося звільняти найманих працівників, більше 20% - зменшувати заробітну плату.

• 35% опитаних доводилося тимчасово розділятися зі своєю сім’єю/партнером через війну: 12% - довелося, але вони вже возз’єдналися, 23% - поки живуть окремо. Найбільше таких серед мешканців зони бойових дій, молоді, більш забезпечених, тих, хто має родичів, які воюють. 52% зазначили, що не розділялися через війну зі своїми близькими.

• Більше половини опитаних зазначили про погіршення стану власного фізичного здоров’я, більше 60% - стану психічного здоров’я. Погіршення здоров’я спостерігається серед мешканців деокупованих, прифронтових, зон бойових дій, людей старшого віку, менш забезпечених, тим кому довелося розділитися із сім’єю, та тих, котрі втратили близьких на війні.

• 47% зазначили, що мають близьких родичів, які служать на війні. Майже 20% повідомили, що мають серед близьких родичів таких, з якими втратили контакт і не знають, де вони зараз знаходяться. 5% - мають серед близьких загиблих через війну, 3% - таких, кого примусово депортували в росію або на окуповані території Сходу чи Криму. 7% опитаних зазначили, що особисто або їхні близькі родичі зазнали поранення, каліцтва через воєнні дії.

• 95% не зверталися в правоохоронні органи за останні півроку з питань спричинених вторгненням росії.

• Більше 90% вважають, що росія має компенсувати економічні та інфраструктурні втрати України за час війни. При цьому вірять в це лише третина опитаних. Компенсацій від країн Європи та міжнародних організацій очікують 14-15%, від США – 10%, від України – 9%. Вірять в можливість її реалізації від цих країн більше 70%.

• Найефективнішим механізмом за воєнні злочини росії вважають спеціальні суди за участі національних та іноземних суддів (63%) та міжнародні інституції (23%). Суди України як такий механізм бачать лише 5%. Третина опитаних готові особисто брати участь у судових позовах з метою вимагання компенсації за втрачене майно/здоров’я в судах України та міжнародних судах.

• Серед джерел інформації про війну в Україні найбільше довіряють ТВ-марафону (40%), розповідям очевидців, знайомих (35%), каналам в месенджерах (33%).

• Майже 40% вважають, що для відновлення інфраструктури та економіки України вистачить п’яти років. 25% вважають що на це потрібно до десяти років, 23% - більше десяти років. 4% вважає, що відбудова займе менше року.

• Більшість українців готові долучитися до відбудови країни: 42% готові особисто, 49% готові, але не мають можливості. Більше до відбудови готові долучитися мешканці Києва, респонденти віком від 18 до 50 років, чоловіки, більш забезпечені

• За словами співзасновника консалтингової компанії K&K Group, керівника волонтерської ініціативи «НЮРНБЕРГ-2022», яка з першого дня повномасштабної війни Росії проти України збирає та каталогізує злочини російської армії проти українського населення Олександра Копила, лише ініціативою «НЮРНБЕРГ-2022» опубліковано більше трьох тисяч фактів воєнних злочинів.«Окрім інформування громадськості, всі факти надсилаються для подальшої роботи у відповідні правоохоронні органи України, а також до Прокурора Міжнародного Кримінального Суду в Гаазі. Впевнені, завдяки співпраці громадських ініціатив та органів державної влади, воєнні злочини будуть розслідувані, а всі воєнні злочинці будуть справедливо покарані», - зазначає Копил.

• За словами директора Української правової консультативної групи (Коаліція "Україна. П'ята ранку") Надії Волкової, відповідальність за злочини, виплата компенсацій та репарацій – це теми, які постійно обговорюються в публічному просторі. «Українська держава пропонує своє бачення щодо того як вирішувати пов’язані з цими темами питання, як от: створити трибунал щодо злочину агресії, але всі інші найтяжчі злочини, які призводять до втрати життя, здоров'я, житла, мають розслідуватись і винні притягатись до відповідальності національними органами та судами; визнати РФ - державою спонсором тероризму, щоб можна було конфісковувати російське майно в країнах Європи та США, створити спеціальну комісію щодо компенсацій,тощо. Позитивним є те, що йде пошук рішень. Але ті, які пропонуються не завжди відповідають суспільному запиту або відповідають не в повному обсязі. Прогалини також існують у розумінні процесів як серед суспільства так і у запропонованих владою підходах. Дані цього опитування мають використовуватись задля ідентифікації таких прогалини і для пошуку ефективних рішень, які будуть дійсно відповідати на суспільний запит», - зазначає правозахисниця.

   

  

   

  * Для цілей цього опитування використовуються декілька підходів до регіонального розподілу. У відповідях, де йдеться про оцінку шкоди застосовується нетиповий розподіл, з урахуванням інтенсивності бойових дій під час повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році. Зона бойових дій (частково або повністю окуповані області, в яких проходять активні воєнні дії) : Донецька, Запорізька, Луганська, Харківська, Херсонська області. Прифронтові (області поблизу зони бойових дій, окремі території яких зазнають постійних обстрілів): Дніпропетровська, Миколаївська, Одеська. Деокуповані (області, які були частково окупованими до квітня 2022 року): Київська, Сумська,Чернігівська. Захід та Центр (області, які зовсім, або майже не зазнали окупації): Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Черкаська. Київ виокремлено в окрему групу, через близькість до воєнних дій до квітня 2022 року та високий рівень внутрішньої міграції.

  У інших випадках застосовується більш традиційний розподіл на 5 макрорегіонів: Захід, Центр, Південь, Схід та м.Київ.